- побожний
- —————————————————————————————побо́жнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
побожний — а, е. 1) Який ревно виконує всі релігійні обряди; віруючий. || Власт. релігійній, віруючій людині. 2) Пов язаний з релігією; церковний. 3) уроч. Сповнений найщирішої шани, безмежно відданий; благоговійний, шанобливий … Український тлумачний словник
побожний — (який ревно виконує всі релігійні обряди), релігійний, вірник, богобійний … Словник синонімів української мови
благоговійний — а, е, книжн. Сповнений найщирішої поваги, шани; безмежно відданий; побожний … Український тлумачний словник
благочестивий — а, е, книжн., заст. 1) Який додержується приписів релігії; побожний, набожний. || Який виявляє ознаки благочестя (у 1 знач.), виражає побожність. 2) Належний до православної віри … Український тлумачний словник
богомольний — богомі/льний, а, е, заст. Який вірить у Бога, старанно виконує релігійні обряди, багато молиться; побожний … Український тлумачний словник
побожність — ності, ж. Абстр. ім. до побожний 1), 3) … Український тлумачний словник
побожно — Присл. до побожний 1), 3) … Український тлумачний словник
святобливий — а, е. 1) Який вірить у Бога і старанно виконує всі релігійні обряди; побожний. || Який виражає побожність. 2) Сповнений найщирішої поваги, шани … Український тлумачний словник
христолюбний — а, е. Благочестивий, побожний, відданий християнській вірі … Український тлумачний словник
релігійний — 1) (який стосується релігії, ґрунтується на релігії), духовний, конфесійний 2) (який вірить у Бога), богомі[о]льний, вірний; набожний, побожний, святобливий, благочестивий (який вірить у Бога і старанно виконує всі релігійні обряди);… … Словник синонімів української мови